А раніше баби в полі народжували - і нічого

Так, раніше не було раку. Тому що його не діагностували. Людина помирав, і все.

Не було проблем з алергією на щеплення. Діти вмирали від дифтерії пачками, і все.

Не було проблем з контрацепцією. Люди просто народжували і виносили дітей на мороз, морили голодом.

Після відкриття Америки половина Європи вимерла від сифілісу, а половина індіанців - від грипу. В Англії за часів Генріха, того самого, що з Ганною Болейн, простий грип викосив половину Лондона.

Не було проблем з сильними жінками. У жінок просто не було паспортів, прав, можливостей, їх били і гвалтували - і це не вважалося проблемою або злочином. І ніякої проблеми з оргазмом не було - не було оргазмів.

І з позаматковими вагітностями і післяпологовийдепресією проблем не було. Позаматкова вагітність (або завмерла) була тільки одна. Жінка вмирала - і все. І депресії у жінок не було. Була важка робота. Ті, хто не вмирав від пологів, в сорок найчастіше були з опущеними матки - від постійної важкої роботи. Бандажів теж не було.

Всім, хто хоче гарних суконь і балів,рекомендую читати мемуари Катерини Другої. Так-так, дружини спадкоємця престолу, а потім - імператриці. Там про вітряну віспу, жіночі проблеми, труднощі побуту і багато іншого у знаті. Так-так, у тих людей, які володіли всіма благами тієї цивілізації. У мене в процесі читання було враження, що я зараз живу не просто розкішніше, а в багато разів розкішніше імператриці.

Моя прабаба і перша дружина мого діда померли під час пологів, половина братів і сестер мого батька померли від інфекцій, які зараз здаються казковими страшилками.

І це не глухе середньовіччя, а двадцяте століття. Ну і, взагалі, кому хочеться гострих відчуттів - можна взяти в бібліотеці жіночу енциклопедію вісімдесятих і почитати про жіночу гігієну.

Та що там - сто років тому мої легкі пологи вбили б або мене, або дочка. Просто тому, що легкими вони були завдяки медицині.

Коли мене запитують, в якому часі я хотілаб жити, відповідь - зараз. Я не знаю, що буде в майбутньому, але зараз у мене є джинси, кросівки, дезодорант, моя особиста нерухомість, закордонний паспорт, контактні лінзи, засоби гігієни і контрацепції, можливість працювати і вчитися в будь-якій країні. Я можу розлучитися просто тому, що не хочу жити з цією людиною. Я можу водити машину. Я можу купити травмат або шокер, а також навчитися битися, щоб захищати себе і своїх близьких, і, так, є шанс, що за перевищення самооборони мене посадять. Зате не закидають камінням і не скинуть зі скелі як зганьблений.

У цьому суспільстві ще купа проблем, але в порівнянні з тим, що було, це офігенно.

І бажаючі відмотати назад просто не розуміють, куди вони потраплять.

Я розумію. І я знаю, яка титанічна робота була пророблена, щоб зробити хоча б те, що є зараз.

І я щаслива жити тут і зараз.

Автор: психотерапевт Адріана Імж